Збройні сили України методично руйнують російську логістику на Крим – б’ють по трасі постачання, знищили залізничні пороми в Керченській протоці й дедалі сильніше тиснуть на сам Кримський міст. На думку аналітика Ігара Тишкевича, через це питання знищення мосту переходить із площини “чи зможуть” у площину “коли”.
Про це він розповів у своєму відео на YouTube.
Тишкевич звертає увагу на трасу Таганрог – Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Джанкой. Спершу ЗСУ вибивали військові вантажівки, потім перейшли на цивільний вантажний транспорт, автоцистерни та автозаправні станції вздовж дороги. За його словами, з’явилося розпорядження обмежити рух цією трасою – не зупинити, а саме обмежити.
Паралельно зникла альтернатива. У березні-квітні, як зазначає аналітик, українські сили майже непомітно знищили залізничні пороми на Керченській протоці. “Немає жодного залізничного порома”, – наголосив він. Тепер вантажі можуть іти або автотранспортом, що додає навантаження на трасу, або через Кримський міст, рух яким уже обмежили після попередніх ударів.
Окремий удар – по пальному. Останні три тижні прильоти фіксують по нафтобазах у Криму та по портах, зокрема по нафтовому терміналу у Феодосії. На черзі, припускає Тишкевич, Севастополь і Керч.
Далі – арифметика, яку наводить сам аналітик. На початок 2025 року в Росії налічувалося близько 2,5 млн вантажівок і автоцистерн вантажопідйомністю від 2,5 тонни, плюс орієнтовно мільйон в армії – максимум 3,5-3,6 млн. За його підрахунками, з початку 2025 року до 15 травня 2026-го ЗСУ знищили 36 000 таких машин. У прифронтових і окупованих районах, за його оцінкою, реально близько 150-200 тисяч вантажівок – і на цьому тлі 36 000 це вже відчутна втрата.
Автоцистерн іще менше, тож кожна знищена болючіша за звичайну фуру. А коли вздовж траси вибивають ще й заправки, виникає ефект накопичення: проблеми з доставкою пального, боєприпасів і особового складу проявляються не одразу, але поступово стають критичними – спершу для армії, потім для окупаційних адміністрацій.
Коли основний потік перекинуть на Кримський міст – а це, за прогнозом аналітика, станеться приблизно за місяць-півтора, – перед командуванням ЗСУ постане логічне питання. Росія стягнула до мосту чимало систем ППО, але Тишкевич нагадує, як українські сили пробили оборону в Новоросійську, Туапсе та Севастополі й за п’ять місяців проклали в Криму цілий коридор для дронів і ракет.
За його розрахунками, орієнтовно до середини червня – початку липня в керівництва ЗСУ може постати питання, чи не час відправити Кримський міст “на біс”. Спершу – розвідка, потім удар по засобах ППО, а далі третя-четверта хвиля по самому мосту. На відміну від Туапсе, де підготовка зайняла близько двох місяців, тут, на думку аналітика, вистачить кількох тижнів.
Тишкевич називає це війною на виснаження й асиметричним ходом України. “Це питання не якщо, це питання коли”, – підсумував він, запропонувавши згадати тезу про “Київ за три дні” й подумати, що буде далі.
