Звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та збереження Олександра Сирського на чолі ЗСУ викликали гостру дискусію серед міжнародних військових аналітиків.
Австрійський експерт Том Купер та військовий оглядач Дональд Гілл у своєму спільному тижневому огляді проаналізували, як кадрова турбулентність та глибокий конфлікт воєнних доктрин вплинуть на боєздатність української армії й розвиток технологій на фронті.
Том Купер: “Прес-служба Кремля не написала б кращого сценарію”
У передмові до огляду Том Купер висловився у звичній для себе різкій та саркастичній формі. На його думку, відставка Федорова – єдиної людини, яка системно займалася технологічною трансформацією та боєздатністю війська – є прикладом стратегічного “самосаботажу” з боку політичного керівництва України.
“Пропагандистська машина путіна не змогла б написати кращий сценарій, навіть якби спробувала: у Кремлі не просто святкують – там у захваті від того, що Федоров пішов, а Сирський залишився на місці”.
Аналітик зазначає, що замість очищення системи від корупції та некомпетентності влада усуває ефективних управлінців, що викликає обурення у суспільстві та подив серед західних союзників.
Дональд Гілл: Зіткнення двох концепцій війни
Дональд Гілл у своєму аналізі заглиблюється в деталі та пояснює, що за конфліктом між цивільним міністерством і Генштабом стояла фундаментальна різниця у баченні сучасної війни.
1. Доктрина: Піхотний бій проти дистанційного знищення
-
Підхід Сирського: Дрони розглядаються лише як допоміжний засіб. Вирішальну роль відіграють ближній бій піхоти та традиційна артилерія.
-
Підхід Федорова та прогресивних комбригів: Ворог має знищуватися на максимальній відстані за допомогою поєднання дронів середньої та великої дальності, HIMARS та високоточної артилерії. Піхота заходить на позиції лише після того, як оборону противника повністю зламано.
2. Еволюція та статистика “дронової війни”
Гілл наводить вражаючі цифри ефективності розгортання дронів середньої дальності (30–70+ км), яке просувала команда Федорова всупереч саботажу та затягуванню з боку Генштабу:
-
У 2025 році було зафіксовано лише 365 успішних ударів дронами середньої дальності.
-
У першій половині 2026 року кількість успішних ударів по цілях далі 30 км зросла у 13 разів, а далі 50 км – у 44 рази.
-
Наразі щотижня завдається 400–500 ударів по російських вантажівках, складах, системах ППО та НПЗ, а FPV-дрони гарантують ворогу 1000–1400 втрат на добу.
3. Економіка закупівель та боротьба з корупцією
Міноборони за Федорова зламало старі корупційні схеми: було розірвано контракти з маржею у 200–300%, закупівлю 155-мм снарядів переведено на відкриті торги (що зекономило 16% коштів), а перед відставкою оголошено відкритий тендер на 100 тисяч дронів середньої дальності. Перенаправлення коштів зі звичайних снарядів на ракети збільшеної дальності та дрони викликало роздратування у командування ЗСУ.
Крім того, Федоров перерозподілив кілька мільярдів гривень напряму 20 найефективнішим дроновим підрозділам, давши їм повну свободу дій та ресурсів.
Головні ризики та виклики для майбутнього ЗСУ
Дональд Гілл наголошує: дезорганізація у Міністерстві оборони загальмує технологічний поступ як мінімум на місяць. Подальший перебіг подій залежить від того, які відповіді дасть Президент Володимир Зеленський на ключові питання:
-
Чи збережуться прозорі тендери: Чи не повернеться нове керівництво до практики віддання замовлень єдиному “потрібному” постачальнику за вищими цінами?
-
Якою буде воєнна доктрина: Збереження життів бійців через максимальну дистанцію ураження чи ставка на виснажливі піхотні штурми?
-
Культура управління: Заохочення ініціативності командирів на місцях і розподіл ресурсів на основі даних чи повернення до “ручного керування” і кумівства?
“Якщо Сирського залишать і підходи не зміняться, спроможності української армії й надалі деградуватимуть, а люди гинутимуть без потреби. Якщо ж новий Головком формуватиме атмосферу довіри, даватиме волю ініціативі командирів і забезпечить їх ресурсами – ми побачимо стрімке зростання боєздатності ЗСУ”, – підсумовує Гілл
