Експерти кажуть, що перш ніж Київ зможе виробляти ракети-перехоплювачі на власному ринку, необхідно побудувати заводи та навчити працівників. Про це пишуть у виданні The Telegraph.
Хоча український ВПК і довів свою спроможність швидко виробляти засоби ураження, існує низка перешкод, які заважатимуть Україні оперативно організувати виробництво ракет. Журналісти з посиланням на експертів відзначають, що передача Україні ліцензій на виробництво не врятує життя цивільних ні цього, ні наступного року.
“Одне діло – сказати: “Ви можете будувати це за ліцензією в Україні”, і це чудова новина. Але найголовніше: потім потрібно побудувати завод, виробничу лінію, навчити людей на цій виробничій лінії. Усе це вимагає часу, грошей та зусиль”, – відзначив Томас Вітінгтон, молодший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту військ, який спеціалізується на радіоелектронній боротьбі та протиповітряній обороні.
Видання повідомляє, що Україна отримала від західних партнерів ліцензії на виробництво п’яти видів озброєння. Найімовірніше, першими на вітчизняних підприємствах почнуть виготовляти керовані авіабомби AASM Hammer та гаубиці L119, адже ці системи мають простішу конструкцію й потребують меншої кількості електронних компонентів.
Виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot проходитиме у два етапи. Спочатку в Україні налагодять складання ракет із готових комплектуючих, що дасть змогу прискорити виробничий процес і знизити його вартість. Таку думку в коментарі виданню висловив заступник голови Центру безпеки та співробітництва України Дмитро Жмайло.
“Лише після створення виробничих ліній, навчання персоналу та передачі технологічних ноу-хау можна буде говорити про повний або частковий цикл виробництва, де більшість компонентів можна буде виробляти в Україні”, – сказав він.
Оцінюючи ймовірні терміни виробництва, видання ставить за приклад Німеччину: журналісти зазначають, що Берлін має значно стабільніші умови для налагодження цього процесу. Однак навіть у них це зайняло три роки. На тлі цього, перспектива виробництва ракет в Україні може зайняти ще більше часу.
“Незважаючи на всі амбіції, що стоять за нещодавніми угодами України, підписання ліцензійної угоди – це лише відправна точка, а не фінішна пряма”, – кажуть журналісти.
