Завдяки флоту безпілотників середнього радіуса дії Україна почала систематично випалювати російські лінії постачання. Замість того, щоб бити безпосередньо по передовій або цілити стратегічними дронами вглиб РФ, ЗСУ зосередилися на тиловому коридорі (25–200 км), який раніше був для окупантів відносно безпечною транзитною зоною.
Про це пише Associated Press.
Головна мета цієї кампанії – залишити передові підрозділи росіян без ресурсів. Українські військові б’ють по трасах, що з’єднують окуповані Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і Крим, змушуючи ворога шукати повільніші й дорожчі шляхи.
“Наша місія – перерізати логістику. Відріжте їм лінії постачання, і піхота на передовій залишиться без їжі, боєприпасів, приладів нічного бачення та батарей. Нічого не буде. Саме так ми виснажуємо їх у всіх сенсах”, – пояснює командир одного з підрозділів бригади К-2 на псевдо “Кет”.
Оператори елітних підрозділів працюють у звичайних офісних приміщеннях за сотні кілометрів від цілі: звідти вони перехоплюють керування дроном після його запуску з прифронтової зони. Лише у травні пілоти К-2 запустили 800 безпілотників, 650 з яких успішно вразили цілі. Поточний рекорд підрозділу — 17 влучних ударів поспіль.
Контроль суворий: після одного з прикрих промахів по важливій цілі комбриг Кирило Верес вичитував екіпаж зі словами: “Ви що, п’яні?”.
Для багатьох молодих операторів ця робота стала продовженням їхнього захоплення відеоіграми.
“У дитинстві я ходив до комп’ютерних клубів, де ми грали в Counter-Strike по локальній мережі. Конкуренція тут приблизно така сама: хто зможе знищити більше ворожих солдатів або найбільшу ціль”, – розповідає 20-річний пілот “Фараон”.
Він зазначає, що зараз 8 із 10 вильотів є успішними, хоча ще кілька місяців тому статистика була зворотною. Для знищення логістики переважно використовують дешеві дрони Darts, а для мостів та інфраструктури – важчі Hornet.
Ключовий прорив стався, коли компанія SpaceX заблокувала несанкціонований доступ росіян до своїх терміналів Starlink. Україна отримала зв’язок, недосяжний для російських РЕБ, що дозволило керувати дронами глибоко в тилу.
Росію ця кампанія застала зненацька. Ворог намагається адаптуватися, збільшуючи кількість мобільних зенітних груп і тестуючи нові системи глушіння. Утім, як зазначає аналітик Центру військово-морського аналізу Семюел Бендетт, ахіллесовою п’ятою РФ залишається погана комунікація між підрозділами: інформація про загрозу не передається сусіднім ділянкам вчасно.
“Питання полягає в тому, чи зможе Україна утримувати цей тиск протягом наступних кількох тижнів і місяців”, – підсумовує Бендетт, додаючи, що більша російська армія поки що має ресурс для поглинання цих втрат.
